З початку війни ми почали спілкуватися зі студентами наших класів, які продовжують особистісну трансформацію попри війну у країні. Ми спілкувалися про зміни в роботі, які відбулися після 24 лютого, причини проходити навчання у нестабільний час, а також про підтримку work-life балансу. В цьому матеріалі ви дізнаєтесь п'ять історій різних спеціалістів, які проходили сертифікаційний клас з основ Agile, Scrum, Kanban - ICP Fundamentals під наставництвом Дмитра Незабитовського.

Робота по-новому
Від початку війни й досі я працюю project manager-ом в аутсорсній компанії OTAKOYI. Я веду паралельно декілька проєктів. З початку війни дуже складно стало в плані ментальної роботи з розробниками. Оскільки деякі члени команди перебували в різних частинах країни з різною ситуацією в місті. Наприклад, у нас був timeline перед клієнтом до кінця місяця. І я кажу: «Якщо не буде багато повітряних тривог, ми встигаємо».
Зараз дуже сильно відчуваю, як змінився настрій у деяких розробників, коли робота не йде. Щоби змінити ситуацію та покращити продуктивність проводжу one-to-one зустрічі. Починаю працювати з колегами не тільки, як РМ, а й психологічно. Думаю, як спростити людині роботу. Зрозуміло, що потрібно працювати, але треба враховувати такі чинники, як війна, яка дуже впливає на продуктивність. Тобто, з‘явився акцент на створенні комфортних умов для роботи. Крім підтримки, займаюся навчанням команди. Я вважаю, якщо ви заходите в IT сферу, то мусите постійно навчатися. Якщо ти не навчаєшся, ти перестаєш бути хорошим фахівцем. Це стосується абсолютних усіх позицій в IT. Навчання необхідне, бо дуже сильно розвивається сама сфера.
І ось, коли я почала говорити про навчання з командою, зіштовхнулася з тим, що деякі розробники не бачать майбутнього. Особливо хлопці. Стає загроза бути забраними на фронт, не має розуміння, що буде далі, колеги-переселенці не знають, що буде з їхніми будинками. Якщо раніше, до війни, ти знав, що потрібно навчатися, щоби бути класним спеціалістом, вирости з middle в senior, з junior в middle. Зараз деякі розробники не бачать тієї перспективи й ця точка навчання втратила свою пріоритетність. Upgrade розробників і надалі відбувається, але необхідність розвитку змінила рівень своєї важливості. А це впливає на мотивацію та бажання зробити роботу краще, ніж просто зробити. Особливо це виражено в короткотермінових проєктах.

Навчання та особиста трансформація
На клас з основ Agile (ICP) я планувала потрапити ще в лютому. Але з ескалацією війни в інфопросторі, я скасувала свою реєстрацію. Перші місяці війни дуже активно займалася волонтерством. Вступила в організацію цивільної оборони, була однієї з двох дівчат на сотню. Проте не змогла пожертвувати роботою й підписати контракт на офіційний вступ. Моя сім’я від початку війни знаходилася в окупації в Херсонській області й мені необхідно було бути фінансово стабільною для того, щоби підтримати їх у необхідній ситуації.
В певний момент, акцент змістився на те, що потрібно підтримувати економіку країни. Зрозуміла, що я, як жінка, у часи війни у власній країні можу бути корисною шляхом волонтерства, донатів, сплачування податків та розвитку своєї сфери діяльності.
Навчання допомагає мені не фокусуватися на негативі. Тому я здобула сертифікацію ICP, здала PSM I. Планую ще пройти сертифікаційний клас Agile Team Facilitation (ATF), далі піти до Олексія Кривицького на Certified Scrum Master (CSM).
Я зараз будую свою кар’єру, бо це допомагає більше концентруватися на якійсь життєвій цілі, яка не містить ненависті до іншої нації. Так само я націлена на те, щоби навчати свої команди. Приносити їм value, як колега.

Підтримання work-life balance під час війни
Моя квартира — це осередок мого спокою. Коли я вдома, то я перебуваю у світі, який обмежений стінами моєї квартири. Я або сконцентрована на роботі, або на навчанні, або на якихось домашніх справах.
Вільний час я проводжу, ніби завтра вже не буде. Якщо мені закортіло до водойми, то я не відкладаю це на наступний місяць, а збираюсь та йду на озеро. А ще я багато читаю. Зариваюсь у книжки, відключаюсь від цього світу та поринаю в інший.

Робота по-новому
Я відповідаю за інженерний відділ у німецькій компанії, у сфері automotive. Ми займаємося регенерацією автомобільніх стартерів. Наш завод, розташований у Львівському регіоні, з початком війни зупинявся на деякий час, зараз ми повністю відновили роботу та зберегли усю свою команду. Деякі наші співробітники пішли на війну, допомагаємо їм, як можемо (транспортом, спецзасобами).
У проєктній діяльності заводу, попри труднощі з логістикою, закупками та всіма недоліками віддаленої роботи, ми все-таки намагаємося йти шляхом постійного покращення виробництва, якості тощо. Ми маємо чимало проєктів з оптимізації виробництва (намагаємося впроваджувати нові технології, тестування, закуповуємо обладнання), але в умовах війни ситуація в країні змінюється дуже швидко. Через це постало питання, як пришвидшити їхнє впровадження. У нас на заводі міцно вкорінений Lean production і досвідчена команда, тому, впевнений, скоро внесемо й agile у наше життя:)

Навчання та особиста трансформація
Я планував пройти клас ICP ще до війни. З поверненням до активної роботи під час війни, вирішив, що не час зупинятися й потрібно вчитися. Мені було цікаво, як вибирати людей під проєкти. Як створювати комунікацію в команді. Як працює Канбан система.
Є такі тренінги, на які приходиш та здобуваєш багато інформації, якої не потрібно, яка не стосується предмету навчання. А ваш тренінг інший. По-перше, зручно, що два дні інтенсиву присвяченому Agile, Scrum, Kanban. По-друге, додаткові, корисні посилання, які надав Дмитро вистачить ще на місяць самостійного розвитку.
Працюємо, пробуємо, набиваємо шишки.

Підтримання work-life balance під час війни
Компанія, у якій я працюю, підтримує своїх співробітників: flexible & home office. Я волонтерю, займаюся хобі (граю на гітарі), проводжу час із дитиною, із собакою гуляю. Так і живемо в цей час.

Робота по-новому
Ще до війни я змінив свою позицію з тестувальника на Скрам майстра. З початку війни, у перші два-три місяці, дуже змінилися підходи в роботі. В нашій компанії розробники перебувають в Україні, у різних її куточках. Наприклад, у мене одна людина перебувала та працювала в окупації, у Харківській області. Це було важко. Зник інтернет, потім зв’язок із людиною. Для самої людини робота була можливістю відчувати себе живим. За вікном війна, а в ноутбуці — життя, яке було до початку війни.
Мені, як Скрам майстру, потрібно було знаходити ключики до кожної людини в цих умовах. Здобувши підтримку від топменеджерів, я міг змінювати формат роботи команди. Ми відійшли від двотижневих ітерацій зі швидкими результатами. Ми припинили робити глобальні трансформації в продукті/команді/компанії під час кризи. Людям було дуже важко робити те, що вони робили до початку війни, тому щось нове взагалі вибивало з рівноваги. Шлях у сторону спрощення процесу був вірним. Зараз ми повернулися до старих домовленостей та процесів. Усі співробітники в безпеці, у критичних містах нікого не залишилося.

Навчання та особиста трансформація
Я пішов на тренінг з основ Agile (ICP), щоби знайти відповіді, як адаптувати нову реальність роботи, коли процеси змінилися. У кожної IT компанії, з початком війни, були свої складнощі (по-своєму однакові) та всі виходили з них по-різному. На клас зібралися люди з великим досвідом з України та світу та була можливість подивитися, як інші люди виходять із сьогоднішньої ситуації в компаніях, в умовах війни в країні.
Дмитро надає дуже багато систематизованих знань та додаткової інформації, яку я ще декілька місяців буду вивчати. Я підготував до тренінгу десь 10 запитань та на всі дістав відповіді, у процесі навчання. Кажуть, що це базовий клас, але, як для бази — це дуже круто.

Підтримання work-life balance під час війни
Я підтримую свій баланс через допомогу іншим та волонтерство, і не обов’язково коштами. Тобто, бути корисним та давати цінність іншим людям. Розв’язувати питання команди та людей, яких ти не знаєш, але вони до тебе звертаються. Йде війна, але люди на місці не стоять. Давати свій вклад дуже допомагає рухатися далі. Я стаю ключиком для людини й вона стає більш щасливою, що безпосередньо впливає на загальний стан у країні (з маленьких крапель складається цілий океан).

Робота по-новому
Я працюю керівником відділу розробки. Ще до війни наша команда була розташована в м. Києві та м. Кропивницькому. Після початку війни потрібно було швидко переорганізуватися, зберегти темпи розробки, адаптуватися. За місяці війни ми навчалися довіряти один одному, безболісно реагувати на критику та стресові ситуації. У нас не було запасу часу на роздуми. Ми скоординували передачу інформації та завдань між підрозділами, виробили певні бізнес-процеси, та наприкінці квітня вже були не тільки адаптованими до сьогоднішніх умов праці, а й покращили якість та швидкість роботи, розв'язали ті проблеми, що були до 24 лютого.

Навчання та особиста трансформація
Я давно хотіла розвиватися в рамках Agile. Наразі деякі елементи Scrum є досить поширеними, але мені було незрозумілим, яким чином ця техніка впливає на ефективність роботи. З навчанням на тренінгу ICP прийшло розуміння, що наші процеси більш схожі на Канбан, і двотижневий спринт зовсім не означає, що це Scrum. Маю погляд на ролі, цінності, і, що важливо, нове мислення.
Я задоволена навчанням. Це, мабуть, найкращий тренінг, який я проходила. Дуже структурований матеріал, що надається на початку та упродовж тренінгу, моделювання практичних ситуацій. Я почала застосовувати отриманні знання в особистому та робочому житті та побачила, що це працює. Ми переструктурували Канбан-дошку з задачами, візуалізували процеси та схеми, орієнтуємося на результат закритих задач.
Раніше я ходила на навчання заради сертифікації, але після цього класу моє ставлення до сертифікації змінилося. Отриманні практичні знання на тренінгу дають навіть більше цінності, ніж сама сертифікація, бо ми отримали дієві інструмени та кейси. Дійсно, після навчання моє світосприйняття змінилося.

Підтримання work-life balance під час війни
Мені допомагає спорт, я вже чотири роки бігаю. У березні я випала з тренувань, але згодом повернулася й бачу, як цей спорт допомагаю мені підтримувати баланс та знижує стрес. Біг для мене є відпочинком.

Робота по-новому
Я працюю delivery координатором. З початку війни моя позиція в компанії не змінилася, а ось виклики в роботі були. У нас чотири команди та іноземний клієнт. На початку війни, звісно, була паніка та нерозуміння, що робити далі. Оскільки ми (члени команди) усі в різних містах країни, зіштовхнулися з потребою релокації нашої команди в інші міста.
Багато часу зайняло пояснення клієнту, що відбувається в країні. Робота не стоїть на місці й потрібно було повертатися до задач. Робочі дзвінки були й під час сирен, і під час бомбардувань, у різних умовах. Дивлячись зараз на останні декілька місяців, можу сказати, що робота врятувала команду від того, щоби загрузнути в тривогах, новинах та проблемах. Перевівши фокус на роботу замість переживання, це допомогло команді залишитися в здоровому стані.

Навчання та особиста трансформація
Я тільки починаю свій шлях у проєктному менеджменті й мені потрібно десь брати досвід. Я розумію, що війна колись закінчиться, а мені треба й далі рости. Плюс навчання — це ще один спосіб відволіктися від новин. Треба рухатися далі, не дивлячись ні на що.
Тренінг ICP Fundamentals мені дуже сподобався. Матеріали з класу та нову отриману інформацію максимально використовую у своєму поточному проєкті. Цей клас дав можливість розв’язувати робочі проблеми.

Підтримання work-life balance під час війни
Психічний стан буває дуже різним: від спокійного до легкої депресії. Підтримую себе full-time роботою, зустрічами з друзями, настільними іграми та проведенням часу із собакою.